Поетичний доробок

Шановні відвідувачі!
До Вашої уваги презентую
власний поетичний доробок.
Буду рада, якщо мої вірші 
допоможуть Вам у роботі з дітьми. 

Справжні друзі
О. Шевченко
А чому Ведмедик-кроха
сумує у куточку?
Це тому, що Петрика немає
в дитсадочку.

Петрик сильно захворів,
ноги хлопчик промочив.
Кашель в Петрика з’явився,
тому дома він лишився.

Став Ведмедик міркувати,
Як хлопчину рятувати?
- Діжку з медом надішлю,
другу я допоможу!

Промайнуло кілька днів,
Петрик знов з’явився,
У куточку іграшок
з Ведмедиком зустрівся.

Кроха хлопчика спитав:
«Ти кашель медом лікував?»
Та Петрик другу не зізнався,
що справжнім медом лікувався.

Захопливий світ книжок
О. Шевченко
Я до друга завітав,

Свого друга не впізнав!

Він сидить нудьгує,

Ґав усе рахує.

Поглядом я став шукати,

Чим би друга здивувати?

Тут побачив, що стоїть шафа довжелезна.

І книжок у шафі тій купа величезна.

Ось, Шевченко, Симоненко,

І Костенко з Іваненко,

Глібов, Щоголів, Тичина,

Драч, Жупарин і Забіла.

Глазовий, Олесь, Петренко,

Орач, Храпач і Грінченко.

Шкрумеляк, Олена Пчілка,

Верес, Леся Українка.

Вище Камінчук, Блажкевич,

Коваленко, Бук, Шушкевич,

Буцень, Черінь, Заводович,

Сухомлинський, Сенатович.

Посередині Ушинський,

Кирпа, Чубач, Сингаївський,

Стельмах, Бойко, Павленчук,

Перелісна і Вознюк.

 Я узяв одну з книжок,

почав її читати.

Разом з другом сторінками

стали мандрувати.

Світ захопливих пригод

в книзі нам відкрився.

І з тих пір товариш мій

Читанням захопився.

Він  і досі ні хвилини сум не відчуває.

Якщо вільна є година він книжки читає.

М’ячик

О. Шевченко

М’ячик, м’ячик, звесели,

З нами разом підстрибни.

Вище, вище, підлітай,

разом з нами ти пограй.

На доріжку покотись,

разом з ніжками помчись.

Рух не можна зупинити,

М’ячик, щоб не загубити.

М’ячик бігав та  стрибав,

всіх маляток звеселяв.

І нарешті зупинився,

мабуть, м’ячик наш втомився!?

Що ж тепер, прудкий дружок,

Час відпочивати!

Щоб з малятами разом

Потім ще пограти!

Іграшки втомились

О. Шевченко

Вже втомилась лялька Катя,

І ведмедик спати ліг.

Навидь м’ячик заховався,

Грати з нами він не зміг.

Вже батьки прийшли в садочок,

І додому час іти.

Іграшки, відпочивайте

Від веселої юрби.

А ось завтра, рано, вранці,

Коли всі прийдуть в садок,

У куточку зустрічайте

Ви маленьких діточок.

Щедра Осінь

О. Шевченко

Осінь золотава коси розплила.

Яблука червоні в кошик нам дала.

Дощиком умила вулиці, сади.

Все розфарбувала в різні кольори.

                                                          

Жовте та червоне листя навкруги,

В лісі під деревами, виросли гриби.

І радіють діти останнім теплим дням.

Дякуємо Осені та її дарам!

Особливий день

О. Шевченко

Сьогодні особливий день,

про нього кожен знає!

І тато з ранку вже пішов,

Кудись він поспішає.

Мені сьогодні теж не спиться,

до мами ніжно пригорнусь.

Щоб не засмучувать рідненьку

Я сам скоріше одягнусь.

А ось і тато щось приніс,

за спиною тримає.

А потім вмить, як чарівник,

тюльпани він виймає.

Ну як, вгадали, що за день

у нас в календарі?

Звичайно ж, свято, Мамин день,

нарешті наступив!

Веснонько, прийди!

О. Шевченко

Гей, Веснонько, Весняночко,

Прийди, прийди до нас!

Яскравим, теплим сонечком.

Бруньками на гілках.

Тендітним, синім проліском,

Зеленою травою.

Річками, що розлилися

прозорою водою.

 

Весняна закличка

О. Шевченко

Ой, Весно, Весно, ти прийди!

Від сну природу пробуди.

Сніги усюди розтопи,

На ріках кригу прибери.

Пташок до дому поверни,

У лісі звірів розбуди.

Весняну зливу запроси,

Вологою все окропи.

Промінням сонячним засяй,

Теплом маляток зігрівай.

Усім веснянки намалюй

І радість кожному даруй!